Президент України Володимир Зеленський закликав європейські держави не погоджуватися на розмороження російських активів, які були заблоковані через повномасштабну агресію проти України. Заява глави держави пролунала після публікації Financial Times про можливу американську ідею щодо використання частини заморожених коштів росії в межах потенційних домовленостей про завершення війни.
За словами українського лідера, будь-які рішення щодо російських державних активів мають ухвалюватися з урахуванням відповідальності країни-агресора за завдані Україні збитки. Йдеться не лише про фінансові втрати, а й про зруйновані міста, пошкоджену енергетичну інфраструктуру, знищені підприємства та необхідність подальшої відбудови.
Що відомо про дискусію щодо російських активів
Після початку повномасштабного вторгнення росії країни Європейського Союзу, Сполучені Штати та інші партнери України заморозили значні обсяги російських державних резервів. Частина коштів перебуває у фінансових установах Європи, а питання їхнього можливого використання протягом тривалого часу залишається одним із найскладніших у міжнародній політиці.
Публікація FT стосувалася ідеї, яку, за даними видання, обговорюють американські представники. У матеріалі йшлося про можливість використання частини російських активів у контексті потенційних переговорів або майбутнього мирного врегулювання. Водночас точні параметри такої пропозиції, її юридичний механізм і позиції всіх держав-партнерів не були остаточно визначені.
Для України принципово важливо, щоб заморожені кошти не ставали інструментом односторонніх поступок Москві. Київ наполягає: росія має нести фінансову відповідальність за наслідки війни, а російські активи можуть бути використані передусім для компенсації збитків і фінансування відновлення української держави.
Чому Київ виступає проти розмороження коштів
Заклик Зеленського не розморожувати російські активи пов’язаний із кількома ключовими ризиками. Передусім ідеться про можливий сигнал безкарності для агресора. Якщо росія отримає доступ до частини коштів без виконання умов, пов’язаних із припиненням війни та компенсацією збитків, це може послабити міжнародний тиск на кремль.
Українська сторона також побоюється, що повернення активів росії здатне зменшити ресурси, доступні для підтримки України. В умовах, коли країна потребує коштів на оборону, гуманітарні програми, відновлення житла та критичної інфраструктури, російські резерви розглядаються як один із потенційних джерел фінансування майбутньої реконструкції.
Окреме значення має правовий аспект. Передача або використання суверенних активів потребує узгоджених рішень, які відповідатимуть нормам міжнародного права та законодавству країн, де зберігаються відповідні кошти. Саме тому партнери України обережно оцінюють можливі механізми конфіскації, передачі доходів від активів або спрямування коштів на спеціальні фонди.
Позиція Європи та подальші рішення
Європейські країни вже використовують доходи, отримані від заморожених російських активів, для підтримки України. Однак повна конфіскація основної суми резервів залишається складним політичним і юридичним питанням. Держави ЄС мають узгодити спільний підхід, адже односторонні рішення можуть створити суперечки між партнерами та ускладнити подальшу міжнародну підтримку Києва.
Володимир Зеленський фактично закликає європейських союзників не поспішати з будь-якими домовленостями, які можуть передбачати повернення росії доступу до її заблокованих коштів. На думку української сторони, рішення щодо активів мають бути частиною ширшої системи відповідальності, а не елементом тимчасового компромісу.
У Києві наголошують, що мир не може означати скасування наслідків російської агресії. Справедливе завершення війни має передбачати гарантії безпеки для України, притягнення винних до відповідальності та визначення джерел компенсації за завдані збитки. У цьому контексті заморожені російські активи залишаються важливим важелем впливу на Москву.
Подальші обговорення залежатимуть від позицій США, Європейського Союзу та інших держав, які підтримують Україну. Якщо партнери збережуть єдність, російські кошти можуть залишатися інструментом тиску до моменту, коли буде вироблено юридично обґрунтований механізм їхнього використання на користь України.
Заява Зеленського демонструє, що українська влада прагне не допустити рішень, ухвалених без участі Києва. Для України питання заморожених російських активів є не лише фінансовим, а й політичним: воно безпосередньо стосується принципу відповідальності держави-агресора та майбутнього міжнародного порядку.