«Хочете правду?» Пендзин — про зиму, гроші та виживання України

Економічна ситуація в Україні напередодні зими залишається значно складнішою, ніж це може випливати з офіційних прогнозів міжнародних фінансових установ. За оцінкою економіста Олега Пендзина, очікування щодо зростання валового внутрішнього продукту України є надто оптимістичними, якщо не враховувати реальні ризики для енергетики, державних фінансів, промисловості та споживчого ринку. У таких умовах головним питанням стає не формальний показник ВВП, а здатність держави забезпечити базові соціальні виплати, фінансування оборони та стабільну роботу критичної інфраструктури.

Українська економіка продовжує працювати в умовах повномасштабної війни. Це означає, що будь-які прогнози мають враховувати не лише виробництво, торгівлю чи рівень споживання, а й наслідки обстрілів, перебої з електропостачанням, втрати підприємств, міграцію населення та постійне зростання бюджетних потреб. Саме тому прогноз економічного зростання, який не бере до уваги можливі удари по енергетичній системі та логістиці, може виявитися відірваним від повсякденної реальності.

«Хочете правду?» Пендзин — про зиму, гроші та виживання України

Олег Пендзин звертає увагу на те, що міжнародні прогнози часто будуються на припущенні про відносну стабільність ситуації. Однак для України навіть один складний сезон може суттєво змінити економічну картину. Якщо країна входить у зиму з пошкодженою енергетичною інфраструктурою, дефіцитом потужностей і високою залежністю від зовнішньої допомоги, говорити про гарантоване економічне відновлення передчасно.

Зростання ВВП саме по собі не означає покращення добробуту громадян. Економіка може демонструвати позитивну динаміку порівняно з найгіршим періодом, але водночас населення відчуватиме інфляцію, нестачу робочих місць, падіння реальних доходів і подорожчання базових товарів. Частина показників може покращуватися лише тому, що порівняння відбувається з надзвичайно низькою базою попереднього року.

Окремим викликом залишається структура української економіки. Значна частина активності пов’язана з державними видатками, оборонними замовленнями та міжнародним фінансуванням. Це дає змогу підтримувати виробництво і зайнятість, проте не створює повної картини самодостатнього розвитку. Якщо зовнішні кошти надходять із затримками або в менших обсягах, тиск на бюджет, валютний ринок і соціальні програми одразу посилюється.

Державний бюджет: між соціальними гарантіями та воєнними витратами

Український бюджет нині має виконувати кілька надзвичайно складних завдань одночасно. Держава повинна фінансувати оборону, підтримувати армію, відновлювати пошкоджені об’єкти, виплачувати пенсії та допомоги, забезпечувати роботу лікарень, шкіл і органів місцевого самоврядування. При цьому податкові надходження залишаються обмеженими через скорочення ділової активності, втрати підприємств і зменшення кількості працездатного населення.

На думку економіста, соціальні зобов’язання цієї зими можуть бути виконані лише за наявності стабільного зовнішнього фінансування та контрольованої ситуації на фронті й в енергетичній сфері. Ідеться не тільки про виплату пенсій чи заробітних плат працівникам бюджетної сфери. Не менш важливими є кошти на закупівлю палива, ремонт мереж, закупівлю обладнання для енергетики, підтримку внутрішньо переміщених осіб і компенсації населенню.

Головний ризик для бюджету — розрив між постійними видатками та власними доходами. Якщо надходження від податків не зростають достатньо швидко, держава змушена перекривати дефіцит запозиченнями, грантами або прямою міжнародною допомогою. У воєнний період це нормальна практика для країни, яка захищається, однак така модель не може бути повністю безпечною в довгостроковій перспективі.

Додатковий тиск створює інфляція. Подорожчання енергоносіїв, логістики, продуктів, медикаментів та імпортного обладнання збільшує витрати як держави, так і домогосподарств. Навіть якщо номінальні виплати зберігаються, їхня реальна купівельна спроможність може знижуватися. Для людей це означає, що незмінна пенсія або зарплата фактично дозволяє придбати менше товарів і послуг.

Важливим фактором залишається курс гривні. Україна імпортує значну частину палива, техніки, ліків і промислових комплектуючих. Тому надмірний тиск на валютний ринок здатен швидко позначитися на цінах. Стабільність гривні залежить від резервів, експорту, міжнародної підтримки та довіри до фінансової політики держави. Будь-які сумніви щодо майбутніх надходжень можуть посилити девальваційні очікування.

Якою може бути зима для українців

Найбільша невизначеність пов’язана з роботою енергетичної системи. Україна має готуватися до можливих пошкоджень електростанцій, підстанцій і мереж. Навіть за наявності резервного обладнання повністю виключити аварійні відключення неможливо. Їхня тривалість і масштаб залежатимуть від інтенсивності атак, швидкості ремонтів, запасів палива та здатності енергетиків балансувати систему в пікові години.

Для економіки перебої з електроенергією означають не лише тимчасові незручності для населення. Підприємства змушені скорочувати виробництво, витрачати більше коштів на генератори та альтернативні джерела живлення, переносити робочі процеси або зупиняти окремі лінії. Малий бізнес, який має менше фінансових резервів, може опинитися під найбільшим тиском. Це безпосередньо впливає на зайнятість, податкові надходження та рівень цін.

Окрему проблему становить опалювальний сезон. Держава та місцева влада повинні забезпечити достатні запаси газу, вугілля та інших ресурсів, підготувати тепломережі й організувати аварійні плани для міст, де інфраструктура пошкоджена. У разі тривалих перебоїв електропостачання можуть виникнути проблеми з водопостачанням, роботою котелень, мобільним зв’язком і транспортом.

Водночас українці вже мають досвід адаптації до кризових умов. Бізнес встановлює генератори, створює запаси, переносить частину операцій у безпечніші регіони, а громади облаштовують пункти незламності. Проте така стійкість має межі. Вона потребує ресурсів, а витрати на автономність зрештою відображаються у вартості товарів і послуг.

Виживання України цієї зими залежатиме від поєднання трьох умов: достатньої міжнародної фінансової підтримки, ефективного захисту енергетичної інфраструктури та дисциплінованого управління бюджетом. Жоден із цих чинників не може повністю компенсувати відсутність інших. Гроші без захисту інфраструктури швидко витрачатимуться на аварійні ремонти, а сильна енергетика без бюджетної підтримки не зможе працювати на необхідному рівні.

Саме тому оцінювати перспективи України потрібно не лише за прогнозом зростання ВВП. Значно важливішими є реальні показники: регулярність соціальних виплат, обсяг міжнародної допомоги, стабільність гривні, рівень інфляції, стан енергосистеми та спроможність підприємств працювати під час відключень. Оптимістичні цифри можуть підтримувати очікування, але вони не повинні створювати ілюзію, що основні економічні проблеми вже подолані.

Українська економіка справді демонструє стійкість, однак ця стійкість має високу ціну. Її забезпечують військові, енергетики, підприємці, працівники бюджетної сфери та мільйони громадян, які продовжують працювати й сплачувати податки. За словами Олега Пендзина, найближчий період вимагатиме від держави максимально чесної оцінки ризиків, чіткого планування і відповідального використання кожної гривні.

Отже, питання полягає не в тому, чи покаже Україна формальне зростання економіки, а в тому, наскільки цього зростання вистачить для проходження зими. За умов війни навіть помірна стабільність є важливим результатом, але вона потребує постійної підтримки. Виконання соціальних зобов’язань, захист енергетики та збереження фінансової рівноваги залишаються головними завданнями держави, від яких залежатиме економічна безпека країни та добробут громадян.