Харченко про відключення світла: «житомирського дива» немає, Запоріжжя триматиметься

Нерівномірність відключень електроенергії в українських містах не означає, що окремі регіони отримали особливий захист або мають необмежений доступ до генерації. Очільник Центру досліджень енергетики Олександр Харченко пояснив, чому ситуація з блекаутами відрізняється навіть між сусідніми областями. За його словами, так зване «житомирське диво» не є результатом якоїсь унікальної технології чи привілею для міста, а стійкість Запоріжжя залежить від низки технічних і системних чинників.

Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру українська енергосистема працює в умовах постійного дефіциту потужності та пошкоджених мереж. Через це диспетчери змушені балансувати між доступною генерацією, станом підстанцій, пропускною здатністю ліній і рівнем споживання. У різних містах ці умови не є однаковими, тому графіки стабілізаційних та аварійних відключень можуть суттєво відрізнятися.

Чому в містах різна ситуація зі світлом

Як пояснює Харченко, на тривалість і частоту відключень впливає не лише наявність електростанцій поблизу. Важливе значення має конфігурація мережі: через які підстанції надходить електроенергія, чи можна перекинути потоки з іншого напрямку, наскільки пошкоджені магістральні лінії та чи є резервні маршрути живлення. Якщо конкретний район під’єднаний до вузла з обмеженою пропускною здатністю, його мешканці можуть залишатися без електрики довше, навіть коли в іншій частині області ситуація виглядає стабільнішою.

Окремим фактором є структура споживання. Промислові підприємства, водоканали, лікарні, транспортна інфраструктура та об’єкти критичного забезпечення не можна вимикати за тим самим принципом, що й побутових споживачів. Частина потужності резервується для таких об’єктів, а навантаження між житловими кварталами розподіляється з урахуванням технічних можливостей мережі. Саме тому різні черги можуть мати нерівномірні перерви, а фактичний час відключення не завжди збігається з оприлюдненим графіком.

На практиці важливо розділяти планові обмеження та аварійні відключення. Графіки можуть діяти за умови, що енергосистема працює у прогнозованому режимі. Проте нове пошкодження, різке зростання споживання або аварія на окремому енергооб’єкті здатні швидко змінити ситуацію. Тоді оператори застосовують екстрені обмеження, щоб зберегти цілісність системи та не допустити масштабнішого обвалу.

«Житомирського дива» немає

Термін «житомирське диво» почали використовувати для опису ситуації, коли в окремі періоди Житомир та область, здавалося, мали менше відключень, ніж інші регіони. Однак, за оцінкою Харченка, говорити про особливий секрет або гарантований захист некоректно. На ситуацію могли впливати нижче споживання в конкретні години, локальний стан мереж, доступність окремих ліній, режим роботи генерації та відсутність додаткових аварійних пошкоджень.

Енергетична система постійно змінюється. Те, що допомагає регіону пройти один складний період із мінімальними обмеженнями, не гарантує такого самого результату під час наступної атаки або пікового навантаження. Якщо змінюється баланс виробництва і споживання, ремонтується чи пошкоджується ключова підстанція, перевага окремого міста може зникнути. Тому порівнювати регіони лише за кількістю годин без світла без урахування технічних обставин неправильно.

Крім того, статистика відключень може відрізнятися залежно від конкретного району. Один населений пункт може отримувати живлення від кількох напрямків, тоді як інший залежить від однієї лінії. Усередині самого міста також можливі різні умови: частина будинків підключена до ліній із критичною інфраструктурою, а інша частина — до звичайних побутових черг. Через це мешканці одного району можуть бачити світло частіше, ніж жителі сусіднього кварталу.

Чому Запоріжжя може триматися

Запоріжжя має важливе промислове та енергетичне значення, а його мережі історично формувалися з урахуванням великого споживання. Це може давати місту певні технічні переваги: потужні вузли розподілу, кілька напрямків передачі електроенергії та можливість гнучкіше перерозподіляти навантаження. Водночас такі переваги не означають повної невразливості. Запорізький регіон залишається близьким до зони бойових дій, а отже, ризики для мереж і підстанцій тут надзвичайно високі.

Оцінка, що Запоріжжя «тримається», означає передусім здатність енергосистеми міста підтримувати базове живлення навіть за складних умов. Для цього можуть використовуватися резервні схеми, оперативне перемикання ліній, обмеження промислового споживання та пріоритетне забезпечення критичної інфраструктури. Важливу роль відіграє і робота місцевих енергетиків, які відновлюють пошкоджені ділянки, перемикають навантаження та підтримують обладнання в робочому стані.

Однак стійкість Запоріжжя не варто сприймати як гарантію від майбутніх блекаутів. Масована атака, влучання в ключовий енергетичний вузол або різке похолодання можуть створити новий дефіцит. У такому разі навіть місто з розвиненою інфраструктурою буде змушене застосовувати погодинні чи аварійні відключення.

Експерти наголошують, що головним завданням енергетиків залишається не забезпечення окремих міст безперервним електропостачанням, а збереження стабільності всієї об’єднаної енергосистеми. Іноді локальне обмеження споживання допомагає уникнути масштабної аварії, яка могла б залишити без світла значно більшу територію. Саме тому мешканцям важливо стежити за офіційними повідомленнями місцевих операторів, заздалегідь заряджати павербанки, мати запас води та бути готовими до того, що фактичний графік може змінюватися.

Таким чином, різниця між містами під час відключень пояснюється не «привілеями», а поєднанням технічних, географічних і споживчих факторів. «Житомирського дива» як універсального рецепта немає, а стійкість Запоріжжя є результатом роботи мережі та фахівців, а не гарантією недоторканності. У нинішніх умовах енергосистема залишається динамічною, тому ситуація зі світлом може змінюватися щодня й навіть протягом кількох годин.