Банки наростили темпи кредитування бізнесу і населення, але не держустанов

Українські банки продовжують нарощувати обсяги кредитування бізнесу та населення, водночас обсяг позик, що надаються органам державної влади, демонструє скорочення. Оперативні дані Національного банку України свідчать про стійку позитивну динаміку чистих кредитів комерційних банків, тоді як державний сегмент портфеля зменшується, що має як технічні, так і економічні пояснення.

Динаміка кредитування за місяцями: основні цифри

Згідно з оновленою статистикою НБУ, чисті гривневі кредити бізнесу у платоспроможних банках у березні 2026 року зросли на 32% р/р, а домогосподарства отримали більше ресурсів — зростання склало 36% р/р. За даними регулятора, загалом кредити, надані клієнтам, у січні становили 1.236.301 млн грн, у лютому — 1.256.686 млн грн, у березні — 1.285.852 млн грн.

Розподіл по сегментах показує постійне збільшення позик підприємствам: суб'єкти господарювання отримали у січні 877.180 млн грн, у лютому — 893.206 млн грн, у березні — 910.808 млн грн. Фізичні особи отримали відповідно 350.864 млн грн у січні, 355.917 млн грн у лютому та 367.914 млн грн у березні.

Натомість кредити органам державної влади демонструють зворотну тенденцію: 8.099 млн грн у січні, 7.392 млн грн у лютому і 6.891 млн грн у березні. Водночас чисті кредити бізнесу за місяці зросли з 780.619 млн грн у січні до 816.176 млн грн у березні, а чисті кредити населення — з 304.844 млн грн у січні до 321.960 млн грн у березні.

Чисті кредити, NPL‑списання і коректність оцінки

НБУ підкреслює, що для реальної оцінки кредитної активності важливо орієнтуватися саме на показник чистих кредитів, оскільки валовий портфель може містити значний обсяг непрацюючих активів (NPL). У грудні 2025 року державні банки провели масштабне списання старих непрацюючих кредитів на суму понад 170 млрд грн, що зменшило валовий кредитний портфель, але не свідчить про зниження темпів видачі нових позик.

Регулятор наголошує, що вплив таких одноразових списань триватиме у статистиці ще деякий час, однак це явище має технічний характер і не відображає фактичного скорочення кредитної активності банків. Відтак оновлена форма звітності про основні показники діяльності банків, яка тепер містить дані про чисті кредити, дозволить щомісяця відстежувати реальну динаміку кредитування з урахуванням ефектів списань NPL.

Наслідки для економіки та ринку іпотеки

Позитивна динаміка чистих кредитів для бізнесу та населення свідчить про відновлення попиту на фінансування інвестицій та споживчого кредитування, що може сприяти економічному зростанню. Зростання кредитування бізнесу важливе для розширення виробничих потужностей і модернізації, а доступні кредити для домогосподарств підтримують споживчий попит і ринок нерухомості.

Водночас зниження обсягів позик для держорганів може відображати зміну потреб уряду у зовнішньому чи внутрішньому фінансуванні або технічні коригування у портфелі. Важливо, що НБУ звертає увагу на розмежування валових і чистих показників, щоб не робити помилкових висновків із огляду на ефект одноразових списань. Регулятор також повідомляє, що частка непрацюючих кредитів у банківському секторі залишається на історично низьких рівнях, що позитивно впливає на якість активів.

На ринку іпотеки у лютому банки видали 701 кредитів на загальну суму 1,4 млрд грн, тоді як у січні їх кількість становила 718, а сума — 1,5 млрд грн. Це свідчить про певні коливання в сегменті житлового кредитування, але загальна тенденція залишається сприятливою для подальшого розвитку іпотечного ринку за умови стабільності ставок і доходів населення.

Отже, статистика НБУ фіксує зростання чистих кредитів для бізнесу і населення в перші місяці 2026 року та водночас скорочення кредитів для державних органів. Аналіз чистих показників дозволяє точніше оцінювати кредитну активність і відокремити технічні ефекти списань NPL від реального попиту на фінансування. Тривала пильність регулятора та оновлена звітність мають допомогти ринковим учасникам і аналітикам краще орієнтуватися в динаміці банківського сектору.