Географічне переорієнтування: Польща наростила експорт в Україну на 75% за 4 роки

Нове дослідження підтверджує: після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році відбувається помітне географічне переорієнтування торгівлі Польщі. Зміни у зовнішньоторговельних потоках віддзеркалюють не лише військово-політичну реальність, а й економічні рішення бізнесу, логістичні переваги та регіональну інтеграцію ринків. Результати, оприлюднені Польським інститутом економічних досліджень (PIE) і передані українським медіа, свідчать про відчутний приріст польського експорту саме до України.

Географічне переорієнтування: Польща наростила експорт в Україну на 75% за 4 роки

За даними дослідження PIE, частка експорту Польщі, спрямованого в Україну, зросла з близько 2% до приблизно 3,5% від загального обсягу польського експорту протягом чотирьох років — тобто на 75%. Це зростання сталося на фоні скорочення ролі РФ у торговому балансі: з майже 3% у 2021 році частка росії впала до близько 0,5% у 2024 році. Така зміна структури торгівлі охоплює 12 країн Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії, що відображає перерозподіл експортних потоків у регіоні.

Ключові чинники, які підштовхнули польські компанії до активнішої роботи з Україною, — географічна близькість, наявність налагоджених логістичних коридорів, спільні інвестиційні та промислові ланцюги, а також попит на відновлювальні матеріали й обладнання в умовах масштабної реконструкції української інфраструктури. Польські підприємства, від виробників будівельних матеріалів до агроекспортера, адаптують свою пропозицію до потреб внутрішнього ринку України, що стимулює експорт.

Інвестиції, ризики та притік капіталу зі Сходу

Попри зростання торгівлі, прямі польські інвестиції в регіоні залишаються порівняно невеликими — близько 1 млрд дол. і зосереджені переважно в Україні та (ще донедавна) в росії. Така концентрація робить польські інвестиції вразливими до політичних та санкційних ризиків. Навіть мінімальні зміни у геополітичній ситуації можуть суттєво впливати на повернення капіталу та безпеку активів.

Водночас фіксується збільшення припливу іноземних інвестицій зі Сходу до самої Польщі. Частина капіталу, за експертними оцінками, пов’язана зі спробами обходити економічні санкції, і в цьому потоці помітну роль відіграє білоруський, а також російський і казахстанський капітал. Такі процеси висувають вимоги до посилення перевірки джерел фінансування та суворішого застосування санкційних режимів.

Прикрим, але показовим кейсом стало рішення польської влади оштрафувати компанію на 20 млн злотих (приблизно 4,7 млн євро) за порушення санкційного режиму та постачання розкішних автомобілів до росії. Цей епізод ілюструє, що з одного боку виникають спокуси для бізнесу обійти обмеження, а з іншого — держава готова застосовувати фінансові санкції для стримування таких практик.

Паралельно розвиваються позитивні приклади економічної інтеграції: польські фінансові та корпоративні угоди, зокрема придбання українських активів, свідчать про взаємні інтереси у сфері фінансів і банківської діяльності. Це підкреслює, що економічні зв’язки з Україною не лише торгівельні, але й інвестиційні.

Наслідки для економік і перспективи

Зростання експорту до України дає Польщі додаткові можливості для диверсифікації ринків збуту та підтримки промислового виробництва. Для України посилення польської торгівлі означає більш доступні постачання товарів, техніки та матеріалів, необхідних для відновлення інфраструктури та підтримки економічної стабілізації. Однак така взаємозалежність водночас підкреслює необхідність прозорого регулювання інвестиційних потоків та контролю за дотриманням міжнародних санкцій.

У коротко- та середньостроковій перспективі можна очікувати продовження тенденції: Польща залишатиметься важливим торговельним партнером України на сході Європи, поки зберігатимуться логістичні переваги та висока потреба в інвестиціях і матеріалах для відбудови. Водночас політичні ризики та питання санкцій можуть коригувати інвестиційний ландшафт, що вимагає пильного моніторингу з боку регуляторів і бізнесу.

Результати PIE — це сигнал для компаній і державних інституцій: зміни у географії торгівлі швидкі та інколи непередбачувані, тому стратегічне планування, диверсифікація ринків і ретельний контроль за походженням капіталу стають ключовими елементами економічної безпеки. Для України й Польщі відкритий простір для співпраці, але одночасно — виклик забезпечити, щоб ця співпраця була прозорою, законною та взаємовигідною.