ISW: росія модифікує дрони для атак на українські перехоплювачі БПЛА та літаки

Аналітичний звіт Інституту вивчення війни привертає увагу до суттєвого переходу в підходах застосування безпілотних систем супротивника, що може вплинути на ситуацію в небі над Україною. Фахівці фіксують, що ISW виявили нові модифікації та тактичні новації, спрямовані на підвищення здатності уражати саме авіаційні цілі та елементи протиповітряної оборони. Це не просто еволюція озброєнь — це перехід до цілеспрямованих ударів по критично важливих повітряних платформах і системах командування.

Технологічні зміни та тактична логіка

За даними експертів, росія систематично модифікує свої дрони, поєднуючи апаратні та програмні вдосконалення. Нові конструкції включають боєголовки з підвищеною пробивною здатністю, елементи кумулятивного типу для ураження броньованих вузлів і, водночас, інтеграцію систем наведення, здатних здійснювати прицільні атаки на рухомі цілі. Крім того, додавання модулів радіоелектронної боротьби дозволяє дронам не лише завдавати фізичної шкоди, а й виводити з ладу станції управління, датчики і канали зв'язку. Така комбінація робить БПЛА більш універсальним і небезпечним інструментом, орієнтованим не лише на розвідку чи удар по наземних цілях, а й на нейтралізацію перехоплювачів та літаків.

Тактична логіка таких змін полягає у масованому та координованому застосуванні різних класів дронів: ударні платформи працюють у зв'язці з розвідувальними, що дозволяє коректувати наведення в режимі реального часу. Водночас застосовуються відвертаючі маневри й атаки на інфраструктуру, що ускладнює роботу систем ППО і підвищує шанс успішного ураження авіатехніки під час зльоту, посадки або стоянки.

Ризики для оборонних систем і авіації

Наслідки таких трансформацій очевидні і багатовимірні. По-перше, підвищується ризик виходу з ладу літаків та перехоплювачів ще до початку повноцінного польотного завдання, що безпосередньо знижує оперативну готовність повітряних сил. По-друге, більш точне ураження призводить до зростання загроз для наземної інфраструктури: пункти управління БПЛА, радарні станції й ремонтні майданчики стають уразливими цілями. По-третє, наявність засобів РЕБ на борту малих безпілотників підриває стійкість каналів зв'язку і навігації, що ускладнює координацію контрдій і знижує ефективність стандартних протидронних заходів.

Експерти також зауважують, що комплексні атаки з використанням модернізованих дронів у поєднанні з ракетно-артилерійськими ударами створюють ризики для захищеності авіаційних майданчиків, злітно-посадкових смуг і логістичних вузлів. Навіть невеликі пошкодження наземної техніки чи електропостачання можуть призвести до виведення з ладу ключових операційних можливостей.

Заходи реагування та практичні рекомендації

Для мінімізації загроз слід впроваджувати комплексні технічні та організаційні кроки. По-перше, необхідно посилити системи раннього виявлення з акцентом на виявлення маловисотних і малошумних об'єктів, поєднуючи радіолокаційні, оптичні й акустичні рішення. По-друге, модернізація систем ППО має включати захист від радіоелектронного впливу та здатність працювати в умовах високої інтенсивності взаємних перешкод — це передбачає використання розподілених мереж управління і резервних каналів комунікації.

Третій напрям — розвиток активних і пасивних засобів протидії дронам: від електронних глушилок і систем захоплення каналу керування до фізичних перешкод та лазерних комплексів. Особлива увага має бути приділена укриттям для авіаційної техніки, процедурі швидкого переміщення і захищеному паркуванню, а також підвищенню готовності екіпажів і техніків через регулярні навчання та відпрацювання сценаріїв атак.

Крім технічних рішень, важливими є міжнародна координація обміну розвідданими та санкційний тиск на поставки критичних компонентів, що використовуються для модернізації ударних платформ. Обмін досвідом зі східними і західними партнерами, спільні навчання й оперативне інформування про нові зразки загроз підвищують шанси успіху оборонних заходів.

Підсумовуючи, фіксація ISW про зміну ролі дронів у бойових операціях вимагає як швидкого реагування, так і стратегічного переосмислення підходів до захисту повітряного простору. Поєднання інвестицій у технології виявлення, адаптовані системи протидії і підвищена готовність персоналу залишаються ключовими факторами для зменшення впливу модернізованих ударних платформ і збереження контролю над повітрям.