Намагався встановити GPS-трекер на ЛЕП: зрадник, який готував російський удар по Рівненській АЕС, проведе за гратами на 15 років

У регіоні розгорілася суспільно важлива історія, яка привернула увагу не лише місцевих мешканців, але й національних служб безпеки. Нещодавнє викриття показало, як один інцидент із встановленням технічного пристрою на елементі енергетичної інфраструктури міг мати масштабні наслідки для безпеки регіону. За даними слідства, дії підозрюваного були спрямовані на полегшення наведення засобів ураження на критичні об'єкти, зокрема на атомну станцію у Рівненській області.

Деталі викриття і роль пристрою

Правоохоронці з'ясували, що фігурант намагався закріпити на опорі високовольтної мережі пристрій, призначення якого могло полягати у передачі координат та стабільному позиціонуванні. Йдеться про GPS-трекер, встановлення якого на ЛЕП могло б дати зовнішнім акторам точні дані для наведення засобів ураження. Сам факт спроби монтажу такого приладу викликав занепокоєння фахівців енергетичної галузі та служби безпеки, оскільки електромережі є критично важливими для роботи промислових об'єктів та населення.

Зібрані свідчення та матеріали вказують на те, що передача даних із такого GPS-трекера могла бути використана для коригування курсу безпілотних апаратів або інших засобів ураження. В умовах гібридної війни навіть локальна інформація про розташування опор і трансформаторних пунктів набуває стратегічного значення. Тому відсутність чаклунства в поясненнях підозрюваного не знімає запитань про мотиви та можливі зв'язки з зовнішніми організаціями, зацікавленими у дестабілізації енергопостачання.

Хід розслідування і зібрані докази

Розслідування велося у тісній координації між поліцією, працівниками енергетичних компаній та спеціальними підрозділами. Слідчі задокументували місце спроби встановлення пристрою, вилучили обладнання та провели експертизи. Серед ключових доказів — вилучений пристрій сумнівного походження, дані мобільних абонентів, фотознімки і записи відеоспостереження, а також електронні сліди комунікацій, що вказують на можливу передачу координат.

Згідно з матеріалами справи, аналіз сигналів та метаданих підтвердив, що з опори могли передаватися координатні дані для зовнішніх одержувачів. Слідчі кваліфікували дії підозрюваного як загрозу національній безпеці — зокрема як підготовку до терористичного акту і державну зраду. У судовому процесі було надано аргументи про те, що інформація, отримана через подібні пристрої, може бути використана для наведення дронів або інших засобів ураження, що у свою чергу посилює ризики для роботи Рівненської АЕС та суміжної інфраструктури.

Особливу увагу експертів привернули контакти підозрюваного: записи перемовин, фінансові транзакції та можливі зв’язки з групами, які уже раніше фігурували у розслідуваннях щодо підривної діяльності. Суд взяв до уваги сукупність доказів при ухваленні вироку, що повинен забезпечити баланс між превенцією і правосуддям.

Наслідки вироку та заходи для підвищення безпеки

Судове рішення містило суворе покарання, яке має виконувати роль як реальної санкції, так і попередження для потенційних співучасників диверсійних схем. Паралельно з юридичними наслідками, цей випадок спричинив низку практичних ініціатив: енергетичні компанії посилили інженерний контроль за ключовими елементами мереж, збільшили частоту оглядів опор та маршрути патрулювання, а також впровадили додаткові технічні засоби захисту — камери, датчики зміни параметрів та централізований моніторинг сигналів.

Експерти підкреслюють, що ключовим фактором залишається поєднання технічних рішень і громадського контролю. Підвищення обізнаності мешканців, зростання рівня повідомлень про підозрілу активність, а також прозора співпраця з правоохоронцями можуть значно знизити ризики. Окремо вказують на необхідність регулювання обігу пристроїв, що можуть використовуватися для навігації та передачі координат, і на посилення штрафних санкцій за незаконні дії на об’єктах критичної інфраструктури.

Цей інцидент також став поштовхом для вдосконалення законодавства та нормативних актів у сфері захисту енергетичних об'єктів. Зміни торкнулися процедур взаємодії між операторами мереж і органами безпеки, а також стандартів реагування на спроби несанкціонованого доступу або встановлення обладнання. Важливо, що суспільство отримало сигнал: захист критичної інфраструктури — спільна відповідальність держави, бізнесу і громадян.

Підсумовуючи, можна сказати, що оперативне викриття запобігло потенційно серйозним наслідкам для енергетичної системи регіону. Комплекс заходів — від кримінального переслідування до технічних і суспільних ініціатив — спрямований на те, щоб мінімізувати подібні загрози в майбутньому. Забезпечення сталого функціонування мереж та захист Рівненської АЕС залишаються пріоритетом, адже йдеться не лише про об'єкти інфраструктури, але й про безпеку та довіру громадян.