Українців закликали "запасати" готівку: скільки грошей має бути в період масштабних відключень електроенергії

У періоди тривалих або масштабних перебоїв з енергопостачанням важливо думати не лише про свічки та павербанки, а й про фінансову підготовку. Багато повсякденних операцій переходять в онлайн, але під час масштабних відключень електроенергії деякі сервіси стають недоступними: не працюють термінали, блокуються банкомати, а інтернет-банкінг може бути ускладнений через проблеми зі звʼязком. Саме тому питання, яку суму тримати вдома як резерв, варто вирішити завчасно, з урахуванням потреб сімʼї та можливих ризиків.

Чому доцільно мати готівку під рукою

Навіть якщо ви звикли до безготівкових платежів, реалії кризових ситуацій змушують мати частину коштів у фізичній формі. Під час аварій або відключень банкоматів можуть бути недоступні через відсутність електроживлення або проблеми з комунікаціями. У таких умовах готівка дозволяє швидко придбати продукти, оплатити пальне, купити ліки або оплатити проїзд. Для людей, які отримують пенсію готівкою, важливо також передбачити додатковий резерв на випадок, якщо доставка коштів затримається. Крім того, у випадку евакуації або необхідності термінового переїзду готівкові кошти часто швидше доступні, ніж перекази через інтернет.

Як розрахувати оптимальний резерв

Рекомендована сума залежить від кількох факторів: чисельності домогосподарства, наявності дітей або людей з хронічними захворюваннями, можливості доступу до альтернативних джерел енергії та середньої вартості товарів у регіоні. Для орієнтиру можна використовувати такі сценарії. Мінімальний аварійний резерв на 2–3 дні для однієї людини може становити близько 500–1 500 грн на продукти першої необхідності і ліки. Для сімʼї з трьох-четверо людей резерв на 3–5 днів доцільно оцінити в межах 2 000–6 000 грн залежно від потреб дитини або специфічних дієтичних вимог. Якщо очікується більш тривале ускладнення ситуації, запас на тиждень може сягати 5 000–15 000 грн для сімʼї, особливо коли потрібно оплачувати тимчасове житло або транспорт. Окремо тримайте резерв на непередбачені витрати — близько 1 000–5 000 грн, особливо якщо є потреба в дорогих препаратах або специфічних товарах.

Практичні поради щодо збереження та альтернативи

Тримати великі суми вдома ризиковано, тому дотримуйтеся простих правил безпеки. Розподіліть резерв між кількома місцями зберігання, щоб частина коштів залишалася доступною у разі втрати або крадіжки. Уникайте очевидних сховків і не демонструйте наявність великих сум стороннім. Регулярно оновлюйте резерв, замінюючи зношені купюри і коригуючи суму відповідно до інфляції. Альтернативи дозволяють зменшити потребу в готівці: заряджені павербанки і запасні акумулятори дають змогу користуватися мобільним банкінгом під час коротких відключень. Місцеві продавці, які мають мобільні POS-термінали, або картки з функцією безконтактної оплати можуть стати резервним варіантом за наявності заряджених пристроїв. Договори з сусідами чи родичами про взаємодопомогу допомагають розподілити ризики й швидше вирішити нагальні потреби.

Особлива увага потрібна для вразливих категорій населення. Для людей похилого віку та осіб з інвалідністю варто формувати додатковий грошовий резерв на медичні витрати, перевезення і допоміжні засоби. Якщо у сімʼї є дитина, додавайте до резерву необхідні дитячі товари. Підприємцям та малому бізнесу також слід передбачити касовий резерв для оплати ключових постачальників і збереження операційної спроможності в умовах обмеженого доступу до банківських послуг.

Планування фінансового резерву — це не лише питання суми, а й послідовності дій. Складіть простий список пріоритетів: ліки і засоби догляду, харчування для дітей і людей з особливими потребами, пальне і транспортні витрати. Перевіряйте й коригуйте резерв щонайменше раз на місяць або при значних змінах цін. Поєднання готівка та цифрових інструментів дає найвищу гнучкість: частина коштів у готівці для невідкладних потреб і частина на картках або в електронних гаманцях для більш планових платежів.

На завершення — дотримуйтеся балансу між безпекою і доступністю. Плануйте запас коштів на кілька днів, захищайте його від ризиків і комбінуйте з технічними та соціальними заходами підтримки. Усвідомлений підхід допоможе зберегти спокій і оперативно реагувати на виклики під час масштабних відключень електроенергії.