Під час офіційної зустрічі української урядової делегації з директором-розпорядником Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Махтаром Діопом було презентовано оновлений інвестиційний «віш-лист» України. Документ окреслює пріоритети для міжнародних інвесторів у ключових секторах — енергетиці, транспорті та логістичній інфраструктурі, а також визначає інструменти державної підтримки та можливі моделі співпраці з IFC.
Уряд показав інвестиційний «віш-лист» IFC: які проєкти у пріоритеті
Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що у Вашингтоні обговорювалися не абстрактні наміри, а конкретні проєкти, готові до масштабу інвестицій. На першому етапі увага зосереджена на державних енергетичних компаніях: йдеться про мобілізацію фінансових ресурсів для закупівлі обладнання, відновлення пошкоджених активів Групи Нафтогаз та довгостроковий розвиток енергетичної інфраструктури.
Окрема частина «віш-листа» стосується транспортно-логістичного сектору. Уряд і IFC відпрацьовують механізми державно-приватного партнерства для модернізації портової інфраструктури, зокрема підготовку концесійних конкурсів для терміналів у порту Чорноморськ. Паралельно триває робота над створенням фонду Viability Gap Funding Facility, який має зменшити фінансові ризики для концесійних проєктів і зробити їх привабливими для приватних інвесторів.
У дискусії також піднімалося питання стабілізації фінансового стану «Укрзалізниці». Одним із варіантів підтримки є допомога у забезпеченні погашення єврооблігацій, термін платежу за якими запланований на липень 2026 року. Цей напрямок важливий для збереження логістичної спроможності країни та підтримки експорту під час відновлення економіки.
Механізми, умови та очікуваний вплив
Уряд наголошує, що для залучення значних інвестицій ключовою умовою залишається продовження реформ та детінізація економіки. Створення прозорого та передбачуваного інвестиційного середовища — спільне завдання виконавчої влади та парламенту. Застосування прозорих конкурсних процедур, гарантій захисту прав інвесторів і чітких концесійних умов має стати стандартом для реалізації великих проєктів.
Крім державних ініціатив, уряд бачить перспективу у фінансуванні великих приватних проєктів українських компаній за участі IFC. Така співпраця дозволить масштабувати інвестиції, сприяти технологічному оновленню та створенню нових робочих місць.
На міжнародному фоні важливим є й недавній меморандум між Україною та групою офіційних кредиторів з країн G7 і Паризького клубу, який передбачає відтермінування виплат за державними та гарантованими боргами до 2030 року. Це створює додатковий простір для стабілізації фінансів та залучення інвестицій у стратегічні проєкти.
Слід додати практичний приклад співпраці промислових партнерів: у Франції на заводі Alstom у місті Бельфор вже розпочато виробництво електровозів для України, що ілюструє, як міжнародні контракти можуть підтримати відновлення транспортної інфраструктури.
Завдяки поєднанню державних ініціатив, міжнародної підтримки та активної ролі IFC, Україна має шанс прискорити відновлення критичної інфраструктури та привабити довгострокові інвестиції. Для потенційних інвесторів це означає доступ до великих проєктів у енергетиці, транспорті та логістиці за умови дотримання прозорих правил гри та участі у партнерських моделях фінансування.
Нацбанк пом'якшив валютні обмеження: кого і як торкнуться зміни