«Флеш»: РФ задіює ретранслятори в Києві для наведення «шахедів»

Росія могла використовувати ретранслятори, розміщені в Києві, для коригування польоту ударних безпілотників типу «Шахед». Про це заявив військовий оглядач і фахівець зі зв’язку Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш». За його словами, характер окремих атак дає підстави припускати, що противник застосовує не лише супутникову навігацію, а й додаткову інфраструктуру безпосередньо в столиці.

Йдеться про можливість використання спеціальних ретрансляторів сигналу, які допомагають безпілотнику отримувати уточнення щодо маршруту вже під час польоту. Така схема, за оцінкою експерта, може бути частиною складнішої системи наведення, покликаної підвищити точність ударів і зменшити залежність дрона від одного джерела навігації.

Що відомо про версію із ретрансляторами

Тема коригування «Шахедів» у міському просторі стала особливо актуальною після атак, під час яких безпілотники демонстрували нетипову поведінку. Частина апаратів змінювала напрямок, тривалий час перебувала над окремими районами або наближалася до визначених об’єктів із незвичною для звичайного автономного польоту точністю. Саме такі ознаки, за словами Бескрестнова, можуть свідчити про наявність зовнішнього впливу на маршрут.

Ретранслятор у загальному розумінні є пристроєм, який приймає сигнал і передає його далі, розширюючи зону зв’язку. У військових системах подібне обладнання може застосовуватися для підтримання обміну даними між оператором, командним пунктом і безпілотником. Якщо така технічна можливість справді використовується в умовах великого міста, дрон може отримувати додаткові команди навіть у ситуації, коли супутникова навігація працює нестабільно або піддається впливу засобів радіоелектронної боротьби.

Водночас сама поява безпілотника над певним районом ще не є доказом роботи ретранслятора. На траєкторію можуть впливати заздалегідь запрограмований маршрут, інерційна навігація, особливості рельєфу, погодні умови, робота супутникових систем та інші технічні фактори. Тому версію про київські ретранслятори необхідно розглядати як аналітичне припущення, яке має бути підтверджене фаховими дослідженнями та даними компетентних служб.

Чому згадують удар по будівлі СБУ

На користь свого висновку Бескрестнов навів керований удар по будівлі Служби безпеки України. На його думку, характер атаки та вибір цілі можуть свідчити про те, що безпілотник не просто рухався за маршрутом, визначеним до запуску, а отримував уточнення під час наближення до Києва або вже в межах міста.

Заява експерта не означає, що всі деталі конкретної атаки встановлені остаточно. У відкритому доступі зазвичай немає повної інформації про тип апарата, його програмне забезпечення, канал зв’язку, роботу навігаційних систем і можливі засоби коригування. Однак саме поєднання точності, часу підльоту та вибору об’єкта стало підставою для обговорення нової тактики російських ударів.

Удар по об’єкту, який має важливе символічне та функціональне значення, може бути частиною психологічного тиску. Російська армія намагається продемонструвати здатність діставати до центральних районів України, створювати відчуття небезпеки та змушувати українські служби витрачати додаткові ресурси на захист міської інфраструктури. Водночас будь-які висновки про технічні можливості противника мають ґрунтуватися не на одному епізоді, а на комплексному аналізі багатьох атак.

Що можуть показувати атаки на київські мости

Окремо Сергій Бескрестнов звернув увагу на результати аналізу атак на київські мости. Ці об’єкти мають складну географію, перебувають у щільній міській забудові та можуть бути важливими для транспортного сполучення. Якщо безпілотник неодноразово виходить до конкретної ділянки або змінює курс безпосередньо перед ударом, це може вказувати на використання додаткових засобів навігації чи коригування.

Водночас атаки на мости можуть мати кілька цілей. Росія прагне пошкодити транспортну інфраструктуру, ускладнити пересування містом, створити паніку серед населення та перевірити реакцію української системи протиповітряної оборони. Не можна виключати й розвідувальний компонент: противник може оцінювати час реагування, щільність прикриття та ефективність різних засобів захисту.

Якщо інформація про ретранслятори підтвердиться, це означатиме, що російська сторона намагається адаптувати тактику застосування «Шахедів» до умов великого міста. Для України це створює додатковий виклик, адже боротьба з такими апаратами потребує не лише знищення самих дронів, а й виявлення можливої наземної та повітряної інфраструктури, яка забезпечує їхнє наведення.

Українські фахівці вже тривалий час аналізують уламки безпілотників, особливості їхніх маршрутів, характер пошкоджень і роботу навігаційних систем. Такі дані допомагають визначати, чи використовує ворог нові модулі зв’язку, змінене програмне забезпечення або додаткові способи обходу протидії. Проте деталі подібних досліджень зазвичай не розголошуються, оскільки це може розкрити можливості української ППО та методи протидії російським атакам.

Заява «Флеша» привертає увагу до важливої тенденції: росія може переходити від масованих запусків дронів до складніших комбінованих сценаріїв із коригуванням маршруту та спробами обійти українські системи захисту. Водночас остаточні висновки про використання ретрансляторів у Києві мають робити лише компетентні органи після перевірки всіх технічних і оперативних даних.

Для мешканців столиці ця інформація є черговим нагадуванням про необхідність реагувати на сигнали повітряної тривоги та не ігнорувати укриття. Удари безпілотників залишаються непередбачуваними, а їхні маршрути можуть змінюватися. Саме тому під час атак важливо покладатися на офіційні повідомлення, дотримуватися правил безпеки та не поширювати фото, відео чи дані, які можуть допомогти ворогу коригувати наступні удари.