США пропонували росії послаблення санкцій в обмін на часткове перемир’я — NYT

Під час дипломатичних контактів між Україною та Сполученими Штатами американська сторона розглядала можливість запропонувати росії одразу кілька стимулів, щоб переконати кремль погодитися на обмежене припинення вогню. Йшлося не про повне завершення війни, а про тимчасові домовленості, які могли б зменшити інтенсивність бойових дій і створити умови для подальших переговорів.

США шукали спосіб переконати кремль у частковому перемир’ї

За даними американського видання, під час обговорень Вашингтон розглядав пакет із трьох потенційних стимулів для росії. Їхня головна мета полягала в тому, щоб показати кремлю: навіть обмежена згода на припинення вогню може принести Москві певні економічні та політичні вигоди.

Першим напрямом було можливе послаблення санкційного тиску. Американська сторона могла розглядати точкове пом’якшення окремих обмежень як винагороду за виконання конкретних зобов’язань. Водночас це не означало б автоматичного скасування всіх санкцій проти росії. Ймовірно, йшлося б про поетапний підхід, за якого кожен наступний крок залежав би від дотримання домовленостей і відсутності нових атак.

Другим стимулом могли стати економічні сигнали. Для російської влади важливою залишається перспектива часткового повернення до міжнародних економічних процесів. Будь-які рішення, що спрощують окремі торговельні, фінансові або енергетичні операції, Москва може розглядати як свідчення готовності Заходу до прагматичного діалогу. Однак такі кроки водночас викликають занепокоєння в Україні, адже послаблення обмежень без чітких гарантій здатне зменшити тиск на російську економіку.

Третій елемент потенційної пропозиції стосувався ширшого політичного процесу. кремлю могли дати зрозуміти, що обмежене перемир’я відкриє шлях до подальших переговорів про безпеку, економічні питання та майбутній формат відносин із Заходом. Для Вашингтона це був би спосіб перевірити реальні наміри російського керівництва, не переходячи одразу до масштабних політичних поступок.

Важливо, що запропоновані стимули розглядалися саме як інструмент для досягнення конкретного результату — тимчасового зменшення насильства. Вони не мали означати визнання російських територіальних претензій або погодження з вимогами кремля щодо майбутнього України. Остаточні параметри можливого пакета, за повідомленнями, залишалися предметом обговорень.

Розмова Трампа і путіна змінила перебіг переговорів

Подальший розвиток подій виявився складнішим, ніж очікували американські дипломати. Телефонна розмова Дональда Трампа та володимира путіна мала стати важливим етапом у пошуку домовленостей. Однак після неї переговорний процес не отримав необхідного імпульсу, а окрема угода щодо дизельного пального фактично відсунула обговорення ширшого перемир’я.

Саме ця обставина, за оцінками співрозмовників, завела дипломатичні зусилля у «глухий кут». Замість комплексної домовленості сторони зосередилися на вузькому питанні, яке не вирішувало головної проблеми — припинення бойових дій та створення механізму контролю за дотриманням режиму тиші.

Для України така ситуація є особливо чутливою. Будь-яке обговорення послаблення санкцій щодо росії без паралельних гарантій безпеки може сприйматися як ризик для українських інтересів. Київ зацікавлений у припиненні вогню, але водночас прагне, щоб домовленості не дозволили росії використати паузу для перегрупування військ, поповнення ресурсів або підготовки до нових атак.

Окремою проблемою залишається відсутність довіри між сторонами. Україна неодноразово наголошувала, що будь-яке перемир’я має бути перевірюваним, обмеженим у часі та супроводжуватися чіткими наслідками для порушника. Росія ж може намагатися використовувати переговори для просування власних політичних вимог і домагатися поступового зняття санкцій ще до виконання всіх зобов’язань.

Чому домовленість про обмежене припинення вогню залишається складною

Переговори про часткове перемир’я суттєво складніші за домовленість про одноразове припинення ударів. Необхідно визначити, які саме об’єкти або види атак підпадають під заборону, як фіксуватимуться порушення та хто нестиме відповідальність за їх перевірку. Без відповідей на ці питання навіть узгоджений режим тиші може швидко перетворитися на формальність.

Крім того, росія може вимагати політичної або економічної компенсації за кожен крок назустріч. Саме тому американська пропозиція стимулів мала бути побудована так, щоб не створити ситуацію, коли Москва отримує вигоди наперед, а потім відмовляється від домовленостей. Поетапне послаблення санкцій у такому випадку могло б бути пов’язане з конкретними та перевірюваними діями російської сторони.

Для Вашингтона потенційна угода також є випробуванням дипломатичної стратегії. Сполучені Штати намагаються одночасно підтримувати Україну, зберігати тиск на Росію та демонструвати готовність до переговорів. Такий баланс є складним, оскільки надмірні поступки можуть послабити позиції Києва, а відмова від будь-яких стимулів — переконати кремль у відсутності сенсу домовлятися.

Наразі перспективи повноцінного обмеженого перемир’я залишаються невизначеними. Пропозиції щодо санкційного послаблення та економічних стимулів можуть повернутися до порядку денного, якщо сторони знову спробують відновити переговори. Проте для реального результату необхідні узгоджена позиція США й України, чіткі гарантії виконання домовленостей та готовність росії перейти від заяв до конкретних дій.