У дронах, що атакують Київ, виявили антени на 32 елементи — Флеш

Росія встановлює на ударні безпілотники спеціальні антени, здатні підвищувати стійкість апаратів до впливу українських засобів радіоелектронної боротьби. Про це повідомив фахівець у сфері військових технологій Сергій «Флеш» Бескрестнов. За його словами, на дронах, які атакують Київ, виявили антени з 32 елементами. Така конфігурація може бути частиною комплексу, що допомагає безпілотнику зберігати навігацію та керування в умовах активного глушіння.

Йдеться не про звичайну антену для приймання сигналу, а про складнішу систему з кількома випромінювальними та приймальними елементами. Її конструкція дає змогу працювати з сигналами з різних напрямків, розрізняти корисні та сторонні імпульси й частково зменшувати вплив перешкод. Саме тому подібні рішення дедалі частіше з’являються у військових безпілотниках, які використовуються для ударів по українських містах.

У дронах, що атакують Київ, виявили антени на 32 елементи — Флеш

За попередніми оцінками, антена на 32 елементи може формувати керовану діаграму спрямованості. Простими словами, система намагається «відсікати» сигнал, що надходить із боку джерела радіоперешкод, і водночас зберігати зв’язок із супутниковими навігаційними системами або каналами управління. Це не робить безпілотник повністю невразливим до РЕБ, однак здатне ускладнити його придушення.

Радіоелектронна боротьба охоплює комплекс засобів, які впливають на радіосигнали. До них належать системи виявлення, перехоплення, придушення та підміни навігаційних даних. У випадку ударних дронів основними цілями для РЕБ є супутникова навігація, канали телеметрії та можливі засоби дистанційного керування. Якщо безпілотник втрачає точні координати або не може отримувати команди, його маршрут і результативність атаки можуть змінитися.

Антенні системи з великою кількістю елементів застосовують для підвищення завадостійкості. Кожен елемент бере участь у прийманні або передаванні сигналів, а електроніка обробляє їх у комплексі. Завдяки цьому система може змінювати напрямок максимальної чутливості, послаблювати окремі джерела шуму та підтримувати роботу навігаційного обладнання навіть у складному радіоефірі.

Як антени допомагають безпілотникам долати перешкоди

Традиційна антена зазвичай має обмежені можливості для просторової обробки сигналу. Якщо потужна перешкода надходить із певного напрямку, приймач може втратити корисний сигнал разом із нею. Багатоелементна конструкція дає змогу використовувати інший підхід: система аналізує різницю між сигналами, що приходять на різні елементи, і визначає, звідки саме надходить небажаний вплив.

Після цього програмне забезпечення може змінювати параметри роботи антенної решітки. У результаті сигнал від джерела перешкод послаблюється, а приймання навігаційних даних залишається можливим. Ефективність такої технології залежить від багатьох чинників: потужності передавача РЕБ, відстані до нього, висоти польоту дрона, рельєфу місцевості, якості супутникового сигналу та можливостей бортового процесора.

Важливо, що сама наявність антени на 32 елементи не означає гарантованого захисту від усіх українських систем радіоелектронної боротьби. Противник може використовувати різні частотні діапазони, комбінувати перешкоди, змінювати режими роботи та застосовувати інші способи протидії. Крім того, дрони можуть мати інерційну навігацію, попередньо запрограмований маршрут або додаткові датчики, які допомагають продовжувати політ після втрати супутникового сигналу.

Водночас встановлення складніших антен свідчить про те, що російська сторона намагається адаптувати ударні безпілотники до умов, у яких українські засоби РЕБ активно впливають на їхню навігацію. Це частина постійного технологічного протистояння, де кожне нове рішення викликає появу нових методів виявлення, придушення або обходу.

Що означає нова технологія для захисту Києва

Виявлення антен із 32 елементами має значення не лише з технічного, а й з оперативного погляду. Фахівці можуть аналізувати конструкцію збитих або перехоплених дронів, визначати особливості їхньої електроніки та оцінювати, які саме завдання покладалися на окремі компоненти. Такі дані допомагають удосконалювати засоби протидії та швидше реагувати на зміни в характеристиках ворожих безпілотників.

Для системи оборони важливо враховувати, що сучасний ударний дрон є не просто літальним апаратом із двигуном і боєзарядом. Він може містити супутниковий навігаційний модуль, інерційні датчики, засоби зв’язку, обчислювальний блок і кілька антен, які працюють у різних режимах. Навіть часткова відмова одного компонента не завжди призводить до негайної втрати керованості.

Саме тому протидія безпілотникам передбачає поєднання різних засобів. Радіоелектронне придушення доповнюється радіолокаційним виявленням, візуальним спостереженням, мобільними вогневими групами та іншими системами захисту. Комплексний підхід дає змогу не покладатися на один метод, ефективність якого може знижуватися після модернізації дрона.

За словами фахівців, поява багатоелементних антен на ударних безпілотниках є ознакою того, що виробники намагаються зробити апарати більш стійкими до перешкод і точнішими під час польоту. Для України це означає необхідність постійного оновлення алгоритмів виявлення та придушення сигналів, а також аналізу кожного нового зразка техніки, який потрапляє до рук оборонців.

Технологічне протистояння навколо безпілотників продовжує розвиватися. Росія вдосконалює навігацію, антени та бортову електроніку, тоді як українські підрозділи РЕБ шукають способи знижувати ефективність цих рішень. Виявлення антени на 32 елементи демонструє, наскільки важливою стала боротьба за контроль над радіоефіром під час атак на Київ та інші українські міста.

Головний висновок полягає в тому, що нова антена може підвищувати стійкість дрона до радіоперешкод, але не робить його невразливим. Її характеристики, реальна ефективність і вплив на роботу безпілотника потребують подальшого технічного аналізу. Водночас сам факт використання такої системи підтверджує: атаки дронами дедалі більше залежать від рівня електроніки, якості навігації та здатності апарата працювати в умовах активної радіоелектронної боротьби.