У Нью-Йорку на кошти Маска створили мурал, присвячений вбитій у США українці Ірині Заруцькій. Фото

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

У центрі однієї з вулиць Манхеттена з’явився великий громадський стінопис, що привернув увагу місцевих жителів і міжнародних ЗМІ. Ця візуальна робота присвячена пам’яті загиблої українки, яку багато хто відтепер впізнає за її ім’ям. Ініціативу реалізувала група митців у партнерстві з активістами діаспори та правозахисними організаціями, а частина фінансування надійшла від приватних меценатів — зокрема, згадується, що підтримку проєкту надали і впливові філантропи зі світових технологічних кіл, серед яких була й пожертва, пов’язана з ім’ям Маска. Важливо, що стенопис виконує не лише естетичну функцію: він покликаний стати платформою для діалогу про безпеку, права жінок та соціальну відповідальність громад.

Ідея проєкту, автори та джерела коштів

Задум створення муралу виник як реакція місцевої спільноти на трагічну подію і как засіб вшанування життя конкретної людини та привернення уваги до проблеми насильства. До роботи долучилися відомі у вуличному мистецтві художники, активісти української громади, правозахисники та волонтерські організації. Координатори проєкту наголошують, що важливою складовою стало міжсекторальне партнерство: мистецтво, громадянське суспільство й приватні донори об’єднали зусилля для створення простору пам’яті.

Фінансова складова була сформована із кількох джерел. Окрім краудфандингу та внесків локальних благодійників, значну підтримку надали міжнародні фонди, а також окремі приватні меценати. У публічних повідомленнях організаторів підкреслювали, що завдяки цим внескам стало можливим оформити велику фасадну площу та забезпечити якісну реалізацію задуму художників. Наголошуючи на прозорості, команда оприлюднила звіти про використання частини коштів і контакти для тих, хто хоче долучитися до допомоги родині постраждалої.

Опис муралу та реакція громади

Стінопис виконано в стриманій, але контрастній палітрі: великі кольорові площини привертають увагу з дороги, а дрібні деталі відкриваються під час близького огляду. Центральний елемент композиції — портрет з виразом, що поєднує смуток і гідність. Ім’я, яке фігурує в мистецькому творі, підкреслене символічними мотивами, що відображають життєвий шлях і мрії героїні. Біля муралу встановили меморіальну дошку з датами, цитатами та інформацією про те, куди можна звертатися за підтримкою або як допомогти родині.

Місцеві жителі та активісти відреагували переважно позитивно: багато хто підкреслював, що подібні художні акції допомагають говорити про складні теми у відкритому публічному просторі. На відкритті були присутні родичі та друзі покійної, які висловили вдячність авторам і благодійникам за увагу та вшанування. Коментарі у соцмережах показали широкий спектр емоцій — від співчуття до закликів до системних змін у підходах до запобігання насильству.

Міжнародний контекст, подальші кроки та значення

Проєкт має амбіції перейти у серію подібних ініціатив у інших містах, щоб образ і послання, які закладені у цьому стінописі, побачили ширші аудиторії. Організатори планують організувати відкриті дискусії, лекції з правозахисниками та психологами, інформаційні кампанії і заходи для волонтерів. Такий підхід спрямований не лише на вшанування пам’яті, а й на практичну допомогу постраждалим і на формування мережі підтримки, яка працюватиме на запобігання подібним трагедіям у майбутньому.

Мурал у Нью-Йорку став сигналом солідарності між громадами різних країн і засобом комунікації, що виходить за межі локального повідомлення. Ім’я Ірини Заруцької тепер звучить у публічному просторі як нагадування про необхідність системної роботи з питаннями безпеки та прав жінок. Фотоматеріали з відкриття доступні в медіа та архівах проєкту, що допомагає поширювати послання і залучати нових прихильників ініціативи.

З огляду на суспільний резонанс, важливо продовжувати дискусію в конструктивному ключі: поєднувати мистецькі акції з правовою освітою, психологічною підтримкою й активною роботою місцевих органів влади. Лише такий мультидисциплінарний підхід може зробити пам’ять живою силою, що стимулює зміни. У контексті цього проєкту ключовими залишаються поняття пам'ять, відповідальність громади та готовність суспільства допомагати тим, хто опинився в складних обставинах.